Головний лікар: Юрченко Олександр Володимирович .

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

В 1936 році для надання медичної допомоги населенню масиву Святошин була відкрита медична амбулаторія, котра знаходилась за адресою Брест-Литовське шосе,161.
З 1945 року - це поліклініка №13 м. Києва, яка була об’єднана з відбудованим стаціонаром, котрий 25 січня 1959 року по вул. Івана Крамського, 21 був введений в дію під назвою «Святошинська лікарня», із загальним ліжковим фондом на 250 ліжок для хворих на грип (наказ Київського міського здороввідділу №28 від 21 січня 1959 року).
З 1-го квітня 1959 року Святошинська лікарня, згідно наказу Київського міського здороввідділу №168, перейменована в 3-ю районну лікарню Жовтневого району м. Києва. До складу лікарні ввійшли: поліклініка та стаціонар на 200 ліжок, в тому числі:
- терапевтичне відділення на 70 ліжок;
- хірургічне відділення на 50 ліжок;
- гінекологічне відділення на 40 ліжок.
З 1-го січня 1970 року 3-я районна лікарня Жовтневого району перейменована в лікарню №5 Жовтневого району.
З 1971 року лікарня №5 Жовтневого району була перепрофільована в лікарню №5 (інфекційну) для хворих з гострими кишковими інфекціями м. Києва. В зв’язку з цим були закриті терапевтичне, хірургічне, гінекологічне та дитяче відділення і відкриті 4 інфекційні відділення на 250 ліжок, в тому числі 40 ліжок для лікування дитячих інфекційних хвороб.
З 1 січня 1979 року медико-санітарна частина Київського авіаційного виробничого об'єднання (КиАВО), як структурний підрозділ лікарні №5 (інфекційної) відокремилася і стала самостійною медичною структурою в приміщенні житлового будинку по вул. Кулібіна, 4/2.
У вересні 1982 року в зв’язку введенням в експлуатацію нової будівлі лікарні по вул. Відпочинку, 11, лікарня була перейменована на лікарню №26 авіаційних підприємств КиАВО та Київського механічного заводу (КМЗ) .
До складу лікарні ввійшли:
- поліклініка, яка обслуговувала працівників підприємств авіаційної промисловості (КиАВО, КМЗ) і 15 тис. прикріпленого населення Ленінградського району (близько прилеглі вулиці), та стаціонару на 240 ліжок.
З лютого 1988 року лікарня №5 (інфекційна) ввійшла до складу Центральної районної лікарні Ленінградського району м. Києва, як інфекційний стаціонар. В 1990 році Центральна районна лікарня Ленінградського району м. Києва реорганізована в Ленінградське районне медичне об’єднання м. Києва.
1 січня 1997 року лікарня №26 МСЧ КиАВО ліквідована, як юридична особа та прийнята на баланс Ленінградського районного медичного об’єднання та стаціонар лікарні іменується, як соматичний стаціонар.
В 1998 році Ленінградське районне медичне об’єднання м. Києва реорганізовано в Територіальне медичне об’єднання Ленінградського району м. Києва у складі з клінічною лікарнею №5 до якої ввійшли інфекційний та соматичний стаціонари.
З 01.01.1999 року реорганізована в Київську міську клінічну лікарню №5, як самостійний лікувальний заклад міста Києва.
За минулі роки головними лікарями закладу були:
з 1959 р. по 1973 р. - Гусаров Павло Терентійович;
з 1973 р. по 1983 р. - Паламарчук Євген Семенович;
з 1983 р. по 1988 р. - Степнова Валентина Олександрівна;
з 1988 р. по 1996 р. - Макомела Роман Миколайович;
з 1979 р. по 1997 р. - Василюк Лариса Михайлівна (головний лікар лікарні №26 МСЧ КиАВО);
з 1996 р. по 1999 р. - Подковська Данута Федорівна;
з 1999 р. по 2003 р. - Юрченко Володимир Дмитрович.
З квітня 2003 року і по теперішній час Київську міську клінічну лікарню №5 очолює головний лікар Юрченко Олександр Володимирович.

Структура та розміщення підрозділів Київської міської клінічної лікарні №5

Загальний ліжковий фонд на сьогодні становить 335 ліжок, з них:

• 145 ліжок спеціалізованого профілю: 70 неврологічних ліжок, 75 інфекційних ліжок (в тому числі 45 ліжок для ВІЛ-інфікованих осіб, з них 4 хоспісних) і 30 інфекційних ліжок;
• 150 ліжок терапевтичного профілю: 80 загально-терапевтичних ліжок (в тому числі 40 ліжок міського центру профпатології); 70 кардіологічних ліжок (у тому числі: 40 кардіологічних ліжок, 30 інфарктних ліжок);
• 40 ліжок хірургічного профілю: 20 ліжок загальних хірургічних, 20 ліжок гнійної хірургії.

В лікарні два лікувальні корпуси – соматичний та інфекційний.

В соматичному корпусі (семиповерхова будівля) розташовані такі підрозділи:

1 поверх
- приймальне відділення;
- клініко-діагностична лабораторія;
- адміністрація;
- інформаційно-аналітичний відділ;
- планово-економічний відділ;
- бухгалтерія;
- відділ кадрів;
- аптечний склад;
- харчоблок.

2 поверх
- рентгенологічне відділення;
- фізіотерапевтичне відділення.

3 поверх
- терапевтичне відділення;
- відділення професійної патології Міського центру профпатології.

4 поверх
- кардіологічне відділення;
- кардіологічне відділення для хворих на гострий інфаркт міокарду з блоком інтенсивної терапії.

5 поверх
- неврологічне відділення з палатою інтенсивної терапії.

6 поверх
- хірургічне відділення;
- кафедра хірургії та проктології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика;
- відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

7 поверх
- операційний блок;
- кафедра гігієни праці і професійних хвороб (курс професійних захворювань) Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця:
- центральне стерилізаційне відділення;
- архів;

Цокольний поверх
- кабінет медичної статистики;
- кабінет замісної підтримувальної терапії амбулаторно-поліклінічного відділення Київського міського центру профілактики та боротьби зі СНІДом;
- консультативно-діагностичне відділення Міського центру профпатології.

Інфекційні стаціонар представлений двома окремими корпусами, в яких розташовані наступні підрозділи:

Корпус Київського міського центру профілактики та боротьби зі СНІДом (КМЦ СНІДу) (чотирьохповерхова будівля):

1 поверх
- приймальне відділення;
- амбулаторно-поліклінічне відділення;

2 поверх
- амбулаторно-поліклінічне відділення;
- відділ профілактичної, організаційно-методичної роботи та епідеміологічного моніторингу.

3 та 4 поверхи
- інфекційне відділення для хворих на ВІЛ/СНІД з палатою інтенсивної терапії;

Лабораторний корпус КМЦ СНІДу (трьохповерхова будівля):

1 поверх
- інфекційне відділення для хворих на вірусний гепатит;

2 поверх
- клініко-діагностична лабораторія КМЦ СНІДу;
- бактеріологічна лабораторія КМЦ СНІДу.

3 поверх
- клініко-діагностична лабораторія КМЦ СНІДу;
- кафедра вірусології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика;
- кафедра клінічної лабораторної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика/

Окремо на території лікарні розташовані патологоанатомічне відділення та пральня .